Про рівень моральної деградації українського суспільства свідчить весь той ґвалт, який «активісти» здійняли навколо купки міліціонерів-садистів, що зараз полірують своїми натрудженими задами лаву підсудних в Оболонському районному суді Києва.

Рота патрульної служби «Торнадо» Головного управління МВС України в Луганській області, співробітників якої нині судять (до речі, вже є перший вирок – Новопськовський районний суд Луганської області 13 липня 2016 року засудив екс-міліціонера з роти «Торнадо» за тортури та зґвалтування до 6 років позбавлення волі), була створена наказом міністра внутрішніх справ Авакова від 22 грудня 2014 року №1384 у складі Головного управління МВС України в Луганській області шляхом відокремлення від батальйону патрульної служби міліції «Луганськ-1».

Ініціатором створення патрульної роти з числа кримінальників став Віталій Кропачов – тодішній радник з питань безпеки та транспорту віце-прем’єр-міністра України в другому уряді Яценюка. Віталій Валерійович Кропачов – депутат Донецької обласної ради від Партії Регіонів, голова Торезької міської організації Партії Регіонів, довірена особа Добкіна на президентських виборах у травні 2014 року. Разом з бандою Оніщенка Кропачов давно займався вугільним бізнесом у Торезі, а після окупації Донбасу став налагоджувати канали поставки вугілля з окупованих територій.

Для охорони залізничних вагонів та охорони переговорників, які їздили з Києва в Луганськ, за домовленістю між Кропачовим, Аваковим і  начальником ГУ МВС України в Луганській області Анатолієм Науменком була створена рота з бандитів, яких Кропачов добре знав особисто.

Втім, вже в лютому 2015 року народний депутат України Антон Геращенко познайомив Кропачова з народним депутатом Ігорем Кононенком і з тих пір Кропачов очолює енергетичні проекти Петра Порошенка.

З півтори сотні осіб, прийнятих на службу до «Торнадо», лише два міліціонери були переведені в цю роту з батальйону «Луганськ-1» і один — з Новоайдарівського райвідділу міліції. Кістяк роти — 47 осіб — складали службовці колишньої роти патрульної служби «Шахтарськ» ГУ МВС України в Дніпропетровській області, ліквідованої у вересні 2014 року після того, як на нараді в президента України були озвучені кричущі факти участі цієї роти в розбійних нападах і мародерстві. Ба більш того, 32 «правоохоронці» з числа міліціонерів «Торнадо» раніше були засуджені за скоєння злочинів.

Фактичним лідером «Торнадо» став такий собі Дякон на прізвисько «Товстий», який раніше п’ять разів був засуджений за скоєння тяжких і особливо тяжких злочинів (Дякон загинув 7 жовтня 2015 року, вчинивши збройний напад на міліціонерів при спробі його затримати). Очолив роту тричі судимий Руслан Абальмаз, який взяв прізвище своєї дружини Оніщенко, — кримінальний авторитет з Тореза, що входив до угруповання «Футболіста» (одного з лідерів злочинного світу Луганщини Володимира Полубатка, банди якого зараз влились у «Луганську народну республіку»).

Заступником командира роти став Микола Цукур – також близький до угруповання Полубатка активіст «Луганської народної республіки», який на чолі загону російських бойовиків брав участь у штурмі приміщення Служби безпеки України в м.Луганську 6 квітня 2014 року.

Невдовзі до міліцейської роти приєднались дивні персонажі під прізвиськами «Моджахед», «Азіат» і т. п., які до міліції взагалі відношення не мали, але отримали від командира фальшиві службові посвідчення та цілком реальну зброю.

Не дивно, що з таким особовим складом рота патрульної міліції «Торнадо» вже за лічені дні після створення становила собою озброєну банду кримінальників, яка стала грабувати оселі та здійснювати розбійні напади на мешканців селища Станиця Луганська. Перші чотири пограбування міліціонери скоїли 1 січня 2015 року, обчистивши будинки №21, 23, 49, 144 по вулиці Ватутіна. При цьому «правоохоронців» аж ніяк не бентежила наявність хазяїв: своїх жертв підлеглі Авакова зв’язували, після чого виносили з хати не лише все дорогоцінне, а навіть дитяче харчування, яке для немовлят завозили на Схід України волонтери.

5 січня 2015 року «торнадівці» повторно навідались на обійстя будинку №21 по вул. Ватутіна, де з двору угнали автомобіль ВАЗ 2106. А за десять днів потому, 15 січня 2015 року, вони зупинили автомобіль ВАЗ 2105, яким керував громадянин Тачков. До цього дня ані цей автомобіль, ані труп водія знайти не вдалось.

Натомість добре відомо, що лейтенант міліції Оніщенко та його підлеглі зробили з пасажиром цього автомобіля Л-вим — його зв’язали скотчем і привезли до амбулаторії станції Кіндрашівська-Нова, де на той час офіційно отаборилась рота «Торнадо». У підвалі амбулаторії міліціонери утримували Л-ва до кінця березня 2015 року, перетворивши його на раба та примушуючи виконувати усіляку господарську роботу. Згодом Л-ва перевезли до міста Привілля, де в підвалі школи №32 по вулиці Донецькій, 122-а, «правоохоронці» обладнали катівню й утримували викрадених людей. Лише 27 травня 2015 року Л-ву вдалося втекти, скориставшись неуважністю свого охоронця — міліціонера на прізвище Пламадяла, одного з тих, якого зараз судять у Оболонському суді.

Втім, викрадення автомобілів і документів на автомобілі, викрадення людей з наступним вимаганням викупу за звільнення чи протиправним позбавленням волі стали звичними явища крізь, де з’являлась рота кримінальників. Наприклад, у січні 2-15 року міліціонери схопили громадянина Андрія Б-го й утримували його в підвалі Лисичанської школи №32, вимагаючи з матері жертви 40 тис. грн за його звільнення. Одночасно в тому ж підвалі міліціонери утримували громадянку Н. Ц., яку ґвалтували групою впродовж багатьох днів.

Апофеозом міліцейського безкраю стало розбещення лейтенантом міліції Оніщенком двох малолітніх хлопчиків, у присутності яких він злягався з їхніми батьками – «волонтерами» та «патріотами» Володимиром і Світланою Саванчуками.

Попри те, що впродовж перших двох місяців існування міліцейської роти «Торнадо» прокуратура Луганської області відкрила у зв’язку зі злочинами, скоєними Оніщенком та його підлеглими, 24 кримінальних провадження, міліцейська банда продовжувала безкарно грабувати та ґвалтувати громадян, аж доки в березні 2015 року після численних скарг тодішнього голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля Генеральна прокуратура України не змінила підслідність і не доручила здійснення досудового слідства Головній військовій прокуратурі.

У наведеному вище зверненні до Генпрокуратури голова військово-цивільної адміністрації помилково назвав міліціонерів «військовослужбовцями», а наприкінці листа переплутав назву підрозділу. Але від того суть скоєних злочинів на стала менш страхітливою: міністр Аваков призначив представниками влади банду кримінальників, яку він озброїв і якій видав погони співробітників правоохоронного органу, уповноваживши раніше засуджених осіб уособлювати державу Україну в зоні громадянського конфлікту.

При цьому грабежі мирного населення – то для міліцейської банди був лише додатковий заробіток. Основні гроші Оніщенко та його начальство з Міністерства внутрішніх справ України заробляло на охороні нелегальних поставок вугілля з окупованих районів Луганської області. Саме там – на окупованій території – командир роти «Торнадо» проводив значну частину свого робочого часу. Доказом цього служить опублікована журналістом Артемом Фурманюком мапа з матеріалів кримінального провадження, на якій позначені азимути місцезнаходження телефону Оніщенка в березні-квітні 2015 року.

17 червня 2015 року Руслан Оніщенко та кілька його поплічників були затримані, а наступного дня Міністерство внутрішніх справ України ліквідувало роту патрульної служби «Торнадо». Але після того, як Головна військова прокуратура знешкодила міліцейську банду й відправила катів за ґрати, у соцмережах і навіть ЗМІ – аж до радіо «Свобода» – розпочалась кампанія на захист ґвалтівників і педофілів, а під Генеральною прокуратурою України «активісти» та «волонтери» стали регулярно проводити мітинги з вимогою «припинити репресії проти добровольців».

Коли в 2013 році два міліціонери з райцентру Врадіївка, що на Миколаївщині, зґвалтували й ледь не вбили місцеву жительку, вибухнуло справжнє повстання, а обурені односельці взяли штурмом і спалили райвідділок міліції. Сплинуло лише три роки й так звані «активісти», «волонтери» та, звісно ж, «патріоти» заходяться в істериках, вимагаючи звільнити з-під варти міліціонерів з Головного управління МВС України в Луганській області, які відзначились нечуваними злодійствами. Ба більш того, «активісти» ще й вимагають, щоби розгляд кримінального провадження відносно міліціонерів-катів проходив у Оболонському суді у відкритому режимі й з прямою трансляцією.

«Патріоти» організували навіть штаб визволення садистів-міліціонерів. Уявіть собі – ці псевдо-правозахисники не потерпілим від злочинів допомагають, а кримінальному авторитету Оніщенку з Тореза, який тримав у жасі це невеличке донецьке місто, аж доки його звідтіля не вигнали російські окупанти, які забрали в Оніщенка нелегальний вугільний бізнес.

Всі ті «активісти», які вимагають розгляду кримінального провадження відносно катів у погонах у відкритому судовому засіданні, навіть не замислюється, що в потерпілих від міліцейських злочинів також є права. Зокрема, право на нерозголошення обставин того, як їх ґвалтували та катували. Не кажучи вже про те, що абсолютно неприпустимо проводити у відкритому режимі судові засідання, де підсудні погрожують суддям і потерпілим, справляють природні потреби, кидаються в суддів фекаліями.

Працівники Оболонського суду підготували відеорепортаж про те, що коять у залі судових засідань обвинувачені «правоохоронці». Можна лише уявити, як вони знущались з мешканців Станиці Луганської та Привілля, коли мали зброю й були наділені владним повноваженнями, уособлюючи державу Україна.

Втім, якщо «активісти» так наполягають на розголошенні особистого життя учасників процесу, можна провести експеримент з оприлюднення, для початку, подробиць сексуальної поведінки обвинуваченого Оніщенка. У телефоні лейтенанта міліції збереглась і фотогалерея зі сценами, так би мовити, бойової та політичної підготовки, і листування з «волонтером» Саванчуком, дітей якого вони разом розбещували.

Якби хтось з журналістів, що зараз пускає слину, захищаючи нелюдів, хотів би ознайомитись з доказовою базою, він міг би це зробити ще торік – наприклад, звернувшись до потерпілих, які знайомились з матеріалами кримінального провадження. Інша річ, що подібні фотографії неприпустимо демонструвати у відкритому судовому засіданні – хоча б з метою захисту суспільної моралі та прав самого Оніщенка (він, як і будь яка людина, також має право на повагу до свого особистого життя). Але якщо «активісти», а, головне – сам Оніщенко, вимагають відкритого судового процесу – будь ласка, давайте поставимо невеличкий експеримент.

Ось відеогалерея під умовною назвою «Курс молодого бійця». Таким чином командир роти патрульної служби «Торнадо» готувався до захисту прав громадян і підтримання громадського порядку в місцях чергування. Точніше, ця фотосесія була зроблена ще в 2013 році, але дбайливо зберігалась в телефоні лейтенанта міліції Оніщенка як наочний посібник для підлеглих:

Звісно, нічого протиправного в цих фотографіях немає. Оніщенко повнолітня людина й здатен без сторонніх порад розібратись, як краще йому розпорядитись власним анусом. Інша річ, що демонструвати такі фото треба лише за зачиненими дверима, щоби не травмувати ніжну психіку лейтенанта міліції. Але оскільки він та «активісти» вважають, що судове засідання має бути відкритим, підемо назустріч їх побажанням. При цьому не забуваймо: можливо, Оніщенку, і приємно, що народ тепер має можливість обговорювати еластичність сфінктера його прямої кишки, але з якого дива потерпілі повинні розповідати всій країні, в які отвори їх ґвалтували міліціонери?

А ось це – листування між Оніщенком і «волонтером» Володимиром Саванчуком, яке вже містить ознаки злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, оскільки в листуванні розповідається, як фігуранти розбещували малолітніх дітей.

Завдяки «активістам» прізвища цих дітей давно знає вся країна, оскільки матір – Світлана Саванчук, яка приводила своїх хлопчиків спостерігати, як злягаються дорослі дяді, а також дяді й тьоті – після арешту чоловіка влаштовувала мітинги під Генеральною прокуратурою України, вимагаючи відставки Головного військового прокурора Анатолія Матіоса, який, бачте, на завдання Путіна знищує добровольчий рух.

Ба більш того, «Громадське телебачення» навіть зробило цілу передачу з розповіддю про неймовірні чесноти міліціонерів з роти патрульної служби «Торнадо», яких переслідує злочинна влада, куди вставило сюжет про родину Саванчуків, де оця сама Світлана з обуренням розповідає, як військова прокуратура обшукує патріотів. Можу доповнити розслідування чесних і непідкупних журналістів «Громадського телебачення» текстом листування між Оніщенком і чоловіком цієї Світлани. Подаю лише текст, бо розглядати ще й фотографії, якими супроводжували своє спілкування ці два «патріоти», витримає, хіба, загартована психіка судово-медичного експерта:

Листування між Русланом Оніщенком (Абальмазом) і Володимиром Саванчуком

Дозволю собі лише одну цитату з цього листування, де «волонтер» Саванчук (VVS_KIEV) розповідає міліціонеру Оніщенку (Руслан) про майбутню героїню «Громадського телебачення»:

От: VVS_KIEV
Временная метка: 30.04.2015 12:24:43(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Как думаешь – моя Света занимается проституцией или нет?:)
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:28:00(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Думаю да.она проститутка.
—————————–
От: VVS_KIEV
Временная метка: 30.04.2015 12:28:43(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Да, так и есть, Света занимается проституцией. Я ищу ей клиентов, и ее ебут или в машинах где-то или у нас дома
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:29:31(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Супер.
—————————–
От: VVS_KIEV
Временная метка: 30.04.2015 12:30:03(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Вложения:
#1: chats\Viber\attachments32\IMG-31bce9c45986db8d5ddde41885d8478b-V.jpg
Текст сообщения:
—————————–
От: VVS_KIEV
Временная метка: 30.04.2015 12:30:14(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Это Света перед встречей с клиентом у нас дома
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:39:54(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Супер вы молодцы.
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:40:03(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Супер.
—————————–
От: VVS_KIEV
Временная метка: 30.04.2015 12:40:31(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Если у тебя есть знакомые в Киеве, которые хотят красивую проститутку – маякуй
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:40:44(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Я еще больше зауважал свету.
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:41:04(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Супер..окей.
—————————–
От: Руслан
Временная метка: 30.04.2015 12:41:15(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Сколько денег?
—————————–
От: VVS_KIEV
Временная метка: 30.04.2015 12:43:23(UTC+0)
Приложение-источник: Viber
Текст сообщения:
Мы таксу определенную сейчас не ставим, от 1000 грн и выше… Раньше до войны – ее все ебали за 100 баксов. Я специально не ставлю большею цену, чтобы мужиков потом жадность не грызла – и чтобы ее ебали, а не думали как ее унизить, потому что много потратились

Сподіваюсь, коли наступного разу «Громадське телебачення» робитиме сюжет про «волонтерку» Саванчук, яку на завдання Путіна переслідує Головна військова прокуратура, журналісти оприлюднять також розцінки на послуги цієї трудівниці сексуального фронту й затятої «патріотки». А сама Світлана розповість в інтерв’ю, чи дослухалась вона порад лейтенанта міліції Оніщенка й чи стала практикувати зоофілію.

Також сподіваюсь, що «патріоти», які організували цілий штаб з визволення міліціонерів-садистів і відкрили сторінку на ФБ, де вони обіцяють публікувати матеріали з кримінального провадження щодо «торнадівців», розмістять у себе фотографії та листування з телефону Оніщенка – на доказ того, яким одноманітним є сексуальне життя пересічного українця в порівнянні з розвагами міліціонерів.

Втім, ходять чутки, що весь раптовий гармидер навколо справи «Торнадо» спричинений не лише прагненням «активістів» заробити свіжу копійку, але й тим, що  колишні співробітники цієї роти виявили бажання розповісти, кому саме в керівництві МВС України Оніщенко возив частину награбованого зі Сходу України. Але як би там не було, досі суспільство не отримало відповідь на очевидне запитання: як так могло трапитись, що на службу до  правоохоронного органу були прийняті кримінальні елементи, які грабували та ґвалтували громадян за повного невтручання Департаменту внутрішньої безпеки МВС України та керівництва ГУ МВС України в Луганській області?