Служба безпеки України в пошуках “флешки НАБУ”

idiotЯк я й очікував, Служба безпеки України, яка, відповідно до Закону України «Про державну таємницю», є спеціальним уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці, звернулась до мене з пропозицією передати в СБУ скандальну «флешку НАБУ» – флеш- носій, що містив 30 Гб таємної та цілком таємної інформації і був загублений співробітником Національного антикорупційного бюро України.

Думаю, що співробітник СБУ, який готував лист з пропозицією передати флешку, від душі веселився, уявляючи, якою буде відповідь. Хоча на місці СБУшників треба, насправді, плакати. Не кажучи вже про те, що першою реакцією голови СБУ Василя Грицака на оприлюднення мною втрачених НАБУїнами документів з грифом «таємно» мало б стати позбавлення Національного антикорупційного бюро України допуску до роботи з інформацією, що містить державну таємницю.

Continue reading “Служба безпеки України в пошуках “флешки НАБУ””

Advertisements

Тому що аферисти

 

0ba5918f25f22a21e6256d978c8bd7d7Квартирний скандал, спричинений придбанням колишнім журналістом, а нині – народним депутатом Сергієм Лещенком, елітної нерухомості –  не перший у середовищі української «незалежної журналістики». У 2004 році з не меншим азартом обговорювались статки іншої провідної дописувачки – Анни Герман. Анна Миколаївна якраз пішла в політику, покинула Київське бюро Радіо «Свобода» й стала прес-секретарем тодішнього двічі несудимого прем’єр-міністра Віктора Януковича, плескаючи на кожному розі язиком про свої статки й неймовірний талант.

Continue reading “Тому що аферисти”

Квартирне питання (зі збірки оповідань «Під мантією тітоньки Феміди»)

antiq55Як іронічно помітив класик, людей зіпсувало квартирне питання. Немає такого злочину, який би одна людина не вчинила щодо іншої заради навіть не даху над головою, а лише кількох додаткових квадратних метрів кухні: від підроблення документів до вбивства з особливою жорстокістю. А про судові тяжби годі й казати…

У 1994 році розлучався з дружиною один мій приятель і колишній колега по роботі Сергій. Власне, ініціатором розлучення виступила його благовірна, яка вже встигла знайти собі нового обранця й навіть примудрилась від нього завагітніти. Зрозуміло, що Сергій з великим полегшенням довідався, що його законна половина звернулась до Ворошиловського райсуду Донецька з позовною заявою про розірвання шлюбу, і прийшов на перше в житті судове засідання в сподіванні швиденько перегорнути цю сторінку своєї біографії. Але швиденько не вийшло.

Continue reading “Квартирне питання (зі збірки оповідань «Під мантією тітоньки Феміди»)”

«Антикорупціонери» з битого шляху

fbe2688a8e1615 вересня 2016 року виповнився рік з дня складання присяги першими детективами Національного антикорупційного бюро України та початку роботи НАБУ. Ще на стадії обговорення відповідного законопроекту було очевидним, що створення чергового «правоохоронного органу» у феодальній  країні навіть теоретично не може мати якесь відношення до боротьби з корупцією, а НАБУ неминуче перетвориться на найкорумпованішу установу. Але хто міг подумати, що вже за лічені місяці створене з такою помпою Національне антикорупційне бюро України поставить свою діяльність на комерційні рейки та буде займатись лише незаконним прослуховуванням телефонів та слідкуванням за громадянами на замовлення злочинних угруповань?

Continue reading “«Антикорупціонери» з битого шляху”

Гуманісти з Володимирської

posterlux-raphael_santi_890_1263-gl0017386 серпня 2016 року в помпезному будинку №33 по вулиці Володимирській в Києві, зведеному за проектом архітектора Щуко,  було гамірно й метушливо. Ще б пак: до центрального апарату Служби безпеки України надійшла трагічна звістка з Луганська про те, що від рук зловмисників ледь не загинув Ігор Венедиктович Плотницький – керівник Луганської народної республіки, комерційний партнер і просто чудова людина.

Треба сказати, що існування двох молодих, але гордих республік на Сході України, було спричинено давньою конкурентною боротьбою двох спецслужб Російської Федерації – Головного розвідувального управління Міністерства оборони та Федеральної служби безпеки. Після окупації частини українського Донбасу, військова розвідка Росії отримала «на кормлєніє» Донецьку область, а ФСБ – Луганську. У Донецьку швиденько був наведений суто військовий порядок, чітко розподілені грошові потоки та зони відповідальності. У Луганську ж досі панує хаос, якому чекісти все ніяк не можуть дати ладу, точиться боротьба між кількома угрупованнями мародерів і лише постать офіційного керманича ЛНР тов. Плотницького вгамовує апетити різних бандформувань та служить гарантією успішних бізнесових відносин між колегами з СБУ та ФСБ.

Continue reading “Гуманісти з Володимирської”

«Чаусіада» прокурора Холодницького

50058910 серпня 2016 року заступник генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький урочисто повідомив urbi et orbi, що напередодні, 9 серпня 2016 року, під його процесуальним керівництвом співробітники Національного антикорупційного бюро України викрили на хабарництві суддю Дніпровського районного суду Києва Миколу Чауса. Щоправда, самої передачі грошей в сумі 150 тисяч доларів США НАБУїнам зафіксувати не вдалось, а гучна заява Холодницького ґрунтувалась виключно на тому, що детективам НАБУ біля будинку №6 по вулиці Гаражній вдалось відкопати дволітрову скляну банку, в яку хтось (як запевняє Холодницький – саме суддя Чаус) поклав гроші.

Continue reading “«Чаусіада» прокурора Холодницького”

Безвісно відсутня (зі збірки оповідань «Під мантією тітоньки Феміди»)

ukrfemidaЯкщо я колись почну писати спогади, то чільне місце в них посяде історія про те, як я в судовому порядку виселяв з квартири племінницю члена Конституційного Суду України. Втім, сильно підозрюю, що до того поважного віку, коли люди всідаються за мемуари, я з таким послужним списком просто не доживу – приб’ють раніше. Тож не стану відкладати на непевне майбутнє те, що можна зробити сьогодні, і розповім про цю, воістину, видатну епопею.

Continue reading “Безвісно відсутня (зі збірки оповідань «Під мантією тітоньки Феміди»)”

Засуджений Порошенко

порох з батькомЗадовго до нас було помічено, що всі щасливі родини щасливі по-однаковому, натомість кожна нещасна родина нещаслива по-своєму. Сім’я президента України Петра Порошенка – не виняток, і має достатньо скелетів у кожній шафі – достатньо пригадати  лишень історію з загибеллю старшого брата Петра Олексійовича, Михайла, внаслідок якої пан президент успадкував бізнес у Молдові.

Чимало пліток породило й засудження президентського батька, Олексія Івановича, якому, до того ж, попсуй-дослідники приписують прізвище Вальцман, запевняючи, що в радянському паспорті, який мав «п’яту графу», Порошенко-старший був записаний як єврей, а прізвище Порошенко – це, начебто, дівоче прізвище його дружини, матері президента.

Спробуємо внести ясність у біографію Олексія Івановича Порошенка, скориставшись матеріалами кримінальної справи, по якій він був 2 грудня 1985 року арештований з санкції прокурора м.Бендери Молдавської РСР (справа розслідувалась Бендерським міським відділом внутрішніх справ Молдавської РСР) і засуджений 20 липня 1986 року вироком Судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду Молдавської РСР до 5 років позбавлення волі.

Continue reading “Засуджений Порошенко”