Як я й очікував, Служба безпеки України, яка, відповідно до Закону України «Про державну таємницю», є спеціальним уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці, звернулась до мене з пропозицією передати в СБУ скандальну «флешку НАБУ» – флеш- носій, що містив 30 Гб таємної та цілком таємної інформації і був загублений співробітником Національного антикорупційного бюро України.

Думаю, що співробітник СБУ, який готував лист з пропозицією передати флешку, від душі веселився, уявляючи, якою буде відповідь. Хоча на місці СБУшників треба, насправді, плакати. Не кажучи вже про те, що першою реакцією голови СБУ Василя Грицака на оприлюднення мною втрачених НАБУїнами документів з грифом «таємно» мало б стати позбавлення Національного антикорупційного бюро України допуску до роботи з інформацією, що містить державну таємницю.

І справді бо: режим секретності передбачає, що ні за яких обставин флеш-носії з документами, що містять секретну інформацію, не можуть бути винесені за стіни НАБУ, робота за такими носіями здійснюється виключно на спеціальних комп’ютерах, а носії зберігаються в режимно-секретному відділі.

Насправді ж співробітники найсекретнішого Оперативно-технічного управління НАБУ складали документи вдома й приносили їх на службу на приватних флешках, де містились і домашні фотографії, і особисте листування, і таємні документи, і відео- та фото-звіти про проведення візуального спостереження за громадянами. Більш того, елементарна перевірка показала, що спостереження було незаконним, ці громадяни не фігурували в жодному кримінальному провадженні, а слідчий суддя Апеляційного суду м.Києва ніколи не давав дозвіл здійснювати відносно них негласні слідчі (розшукові) дії. Урешті-решт, одна з таких флешок була загублена, опинилась у мене й тепер читацька громадськість має можливість знайомитись з подвигами НАБУїнів.

Але посада зобов’язує Грицака робити вигляд, що він стурбований дотриманням законності в державі, і 28 вересня 2016 року я отримав ось такий лист з СБУ (зазначу, що лист датований 30 серпня 2016 року):

Наступного дня здав на пошту свою відповідь, яку подаю нижче:

Заступникові Голови Служби безпеки України

ФРОЛОВУ О.В.

Бойка Володимира Марковича,

На лист від 30.08.2016 №26/1/2-10600

Шановний Олеже Володимировичу!

Уважно ознайомившись з Вашим листом від 30.08.2016 №26/1/2-10600, в якому Ви пропонуєте мені передати в СБУ «для вжиття відповідних заходів реагування» флеш-носій з документами, що мають гриф секретності, який був загублений співробітником Національного антикорупційного бюро України, передусім, дякую за те, що Ви офіційно визнали справжність оприлюднених мною документів, фотографій та відеоматеріалів Опертивно-технічного Управління НАБУ.

Також дякую, що Ви назвали «електронним засобом масової інформації» мій блоґ «Хроніки Українських Йолопів», в якому я викладаю документи  з грифом «таємно», що містились на загубленому співробітником НАБУ флеш-носії. Втім, завдяки Вашій бездіяльності відвідування читачами мого блоґу, дійсно, стало масовим – погодьтесь, не кожного дня можна у відкритому доступі прочитати завдання на проведення негласних слідчих (розшукових) дій чи ознайомитись з особистими фотографіями співробітників  відділу візуального спостереження.

У той же час передати Вам вказаний флеш-носій я не можу з наступних причин.

18 серпня 2016 року народний депутат України Луценко І.В. на моє прохання розмістив на моїй персональній сторінці в мережі Фейсбук моє оголошення (сам я оприлюднити це оголошення не міг, оскільки СБУ шляхом проведення спецоперації тимчасово заблокувала мій доступ до моєї фейсбук-сторінки) такого змісту:

 «Я можу подарувати флешку, яка була втрачена співробітником Національного антикорупційного бюро України, тому, хто мені відшкодує матеріальну та моральну шкоду, завдану Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України через незаконне затримання на території Республіки Польща 12 серпня 2016 року. Флешка містить 30Гб інформації, у тому числі таємну й цілком таємну: перелік осіб, що проходили співбесіду, претендуючи на посади в Оперативно-технічному управлінні НАБУ; відео- та фото-звіти про виконання завдань з візуального спостереження за різними людьми; письмові зведення візуального спостереження за різними людьми; Інструкцію «Про організацію взаємодії підрозділів оперативної служби зі слідчим та оперативно-розшуковими апаратами органів внутрішніх справ», затверджену наказом МВС від 12.12.2012 №05; Інструкцію «Про організацію роботи за оперативно-розшуковими справами та справами контрольного провадження оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України», затверджену наказом МВС від 17.12.2012 року №07; домашні фотографії співробітників Оперативно-технічного управління НАБУ та ін.  

Матеріали, що містяться на цій флешці, беззастережно свідчать про те, що Національне антикорупційне бюро України здійснює візуальне спостереження за громадянами без будь-яких законних підстав і без санкції слідчого судді. Через те, що діяльність НАБУ зводиться, переважно, до виконання сторонніх замовлень на зняття інформації з каналів зв’язку та візуального спостереження, директор НАБУ Ситник і голова СБУ Грицак не переймаються дотриманням режиму секретності. Це стало причиною того, оперативно-технічні співробітники НАБУ виходять на завдання зі службовими посвідченнями та флешками, які містять домашні фотографії, а також виносять з режимних приміщень НАБУ документи для опрацювання вдома.

Цю флешку я готовий безкоштовно подарувати тому, хто відшкодує мені шкоду, завдану незаконними діями Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України, які о 19 годині 12 серпня 2016 року затримали мене на території Республіка Польща після того, як я перетнув державний кордон України, направляючись у Чехію для участі в начально-тренувальних зборах з парашутного спорту.

Затримання відбулось без відома польської влади, а лише за усною вказівкою по телефону співробітника відділу СБУ в Яворівському районі Львівської області. До 4 години ранку я перебував на польській території під конвоєм у адміністративному приміщенні прикордонного переходу «Будомєж-Грушів», після чого примусово був відправлений на територію України без жодних пояснень.

Внаслідок цього беззаконня я зазнав матеріальної шкоди в сумі вартості бензину, витраченого на поїздку від Києва до кордону й назад – це 2980грн., вартості мого особистого страхування на час перебування за кордоном у розмірі 486грн., вартості страхування мого автомобіля на час перебування за кордоном у розмірі 1070грн. Разом – 4536грн. Я, на відміну від голови СБУ Грицака та голови ДПСУ Назаренка, не краду, хабарів не беру, бізнесом не займаюсь, кожну копійку я заробляю своєю працею й 4,5 тис. грн. є для мене значною сумою.

 Окрім того, я зазнав моральної шкоди через незаконне затримання та незаконне ув’язнення, розміщення мого відео з кімнати, де я був ув’язнений, на сайті Державної прикордонної служби України, зіпсовану відпустку, неможливість взяти участь у спортивному заході тощо. Розмір завданої мені моральної шкоди я оцінюю у вартість нової парашутної системи, яка зараз мені потрібна – у 5,5 тис. доларів США або 138050грн.

Таким чином, сумарний розмір завданої мені шкоди складає 142’586грн.      

Тому, хто мені відшкодує шкоду, завдану незаконними діями СБУ та ДПСУ в сумі 142’586грн., я безкоштовно подарую флешку, втрачену співробітником НАБУ.

Звертатись за телефоном +38 050 327 18 02

Володимир Бойко»

(оголошення розміщено в мережі Інтернет за адресою https://www.facebook.com/igor.lutsenko/posts/1234800063210647 )

Таким чином, Служба безпеки України мала всі можливості для того, щоби отримати від мене згадуваний флеш-носій – для цього було достатньо відшкодувати мені шкоду, завдану незаконними діями СБУ. Але оскільки впродовж наступного місяця цього зроблено так і не було, флеш-носій втратив для мене цінність і я його викинув 19 вересня 2016 року на автотрасі в районі м.Острава (Республіка Чехія).

У той же час всі документи, що були на цьому флеш-носієві, я скопіював для публікації. Оскільки Служба безпеки України відмовилась відшкодувати завдану мені шкоду, Ви матиме можливість безкоштовно ознайомитись з вмістом запитуваного Вами флеш-носія на моєму персональному сайті з романтичною назвою «Х.У.Й», тобто «Хроніки Українських Йолопів», куди я Вас і направляю за адресою в мережі Інтернет https://volodymyrboyko.com

Завершувати свій лист словами «з повагою» я, на відміну від Вас, не стану, оскільки це було б лицемірством з мого боку.

Володимир БОЙКО

29 вересня 2016 року

м.Київ

Зазначу також, що керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, який має здійснювати нагляд за додержанням законності співробітниками НАБУ, втрата таємних документів турбує не сильно. Це стало очевидним після того, як журналістка Наталія Влащенко в етері 112 каналу попрохала пана Назара прокоментувати ситуацію з «флешкою НАБУ».

Якби б у Холодницього було б бодай дві клепки в голові, він би сказав, що цей випадок – то є кричуще порушення режиму секретності, що за цим фактом він зареєстрував кримінальне провадження й особи, що винесли з НАБУ документи, які категорично забороняється виносити й робота з якими може здійснюватись виключно в спеціальних кімнатах на спеціальних комп’ютерах під контролем режимно-секретного відділу, понесуть покарання.

Натомість цей безграмотний нарцис сказав: «Це була хороша провокація. В нього (тобто, співробітника НАБУ, – В.Б.) просто її забрали і через деяких дешевих журналістів оприлюднили».

Я, звісно не збираюсь мірятись з Холодницьким своїми доходами. Більш того, я не сумніваюсь, що він на торгівлі справами заробляє значно більше, ніж я маю зі своїх статей. Але думаю, все ж таки, що ні за яких обставин подібні флешки не можуть бути в кишенях співробітників НАБУ – саме тому, щоби вони їх не загубили (або щоби в них їх не відібрали). І якщо заступник генпрокурора Холодницький не знає, що таке режим секретності, то йому варто спробувати попрацювати десь у місцевій прокуратурі стажером. А ще краще – бібліотекарем на «зоні» в Макошиному.