Мистецтво пускати гази

20 серпня 2019 року відбулась подія, яку варто занести в аннали новітньої української історії й навіть запровадити на її честь нове державне свято. Бо саме в цей день заступник керівника Офісу Президента й майбутній генпрокурор Руслан Рябошапка винайшов, як можна примусити директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника виконувати свої службові обов’язки. Бо за 4 роки існування на утримання цього органу витрачено вже понад 3,6 млрд. грн., але пишатися Ситник, окрім елітного відпочинку в мисливському господарстві «Поліське-Сарни», може лише переданими до суду кількома десятками кримінальних проваджень, переважно, відносно голів селищних рад, суддів низової ланки, упійманих Службою безпеки України на дрібних хабарях, слідчого прокуратури, що спокусився на 300 літрів бензину, та водіїв зерновозів. Натомість НАБУ здобуло репутацію найкорумпованішого правоохоронного органу, де процвітає торгівля справами, а повідомлення громадян про вчинені злочини безкоштовно взагалі не реєструються – лише якщо заявник звернеться до суду й в судовому порядку примусить Ситника виконувати настанови статті 214 КПК України.

Рецепт Рябошапки виявився напрочуд несподіваним: «Викривачі, що повідомляють про масштабні корупційні схеми, які завдають державі значних збитків, будуть заохочені матеріальною винагородою», – заявив Руслан Георгійович, повідомивши, що під його чуйним керівництвом у Офісі Президента наразі готується законопроект, який передбачає матеріальну винагороду викривачам топ-корупціонерів у межах 10% від суми відшкодованих державі збитків або розміру хабаря.

Шкода лишень, що майбутній генеральний прокурор не пояснив, хто такі «викривачі». Якщо він мав на увазі громадян, які звертаються в Національне антикорупційне бюро України, то директор НАБУ ще бозна коли заборонив своїм підлеглим виконувати настанови статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та реєструвати в ЄРДР заяви й повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення. Натомість у приймальні громадян НАБУ вивішена схема, яка пояснює, що на території цієї установи КПК України не діє, а заяви й повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення спочатку розглядаються не детективами НАБУ, а колишніми журналістами з Управління по роботі з громадськістю. І лише у випадку, якщо ці колишні журналісти вирішують, що заяву варто передати детективу, а не відправити в кошик на сміття, повідомлення прямує за належністю. Але зовсім не для того, щоби детектив НАБУ, нарешті, виконав вимогу закону, вніс повідомлення в ЄРДР і приступив до досудового розслідування – виявляється, Ситник вигадав такі позапроцесуальні новації, як «передача заяви про вчинене кримінальне правопорушення аналітикам НАБУ», «встановлення відсутності ознак кримінального правопорушення без реєстрації повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення в ЄРДР» тощо.

Тому не дивно, що Солом’янський районний суд Києва завалений скаргами громадян з вимогами зобов’язати НАБУ внести в ЄРДР повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення та розпочати досудове розслідування. У Єдиному державному реєстрі судових рішень розміщені сотні (!) ухвал слідчих суддів, якими визнавалась протиправною бездіяльність НАБУ. Але наявність судового рішення, яким НАБУ зобов’язується розпочати досудове розслідування за тією чи іншою заявою, зовсім не означає, що Ситник буде виконувати закон – таких прикладів маса. Більш того: НАБУ відмовляється проводити слідчі дії навіть у тих кримінальних провадженнях, які були зареєстровані прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Тому, напевно, під «викривачами», яким слід виплачувати по 10%  від суми відшкодованих державі збитків, завданих корупційним злочином, Рябошапка мав на увазі директора НАБУ Ситника та його першого заступника Углаву. Щоправда, ходять чутки, що на продажу справ керівництво НАБУ заробляє значно більше. Щоби переконатись у цьому достатньо проаналізувати кілька найпростіших і найочевидніших справ, які «розслідує» НАБУ – і стане зрозумілим, що в мистецтві імітувати роботу Ситнику просто немає рівних.

Візьмемо для прикладу кримінальне провадження з абсолютно тривіальною фабулою, яке будь-який слідчий-стажер передав би до суду за 2 місяці.

Починаючи з 20 березня 2019 року Національне антикорупційне бюро України здійснює досудове розслідування в кримінальному провадження 42019000000000611, зареєстрованому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України – розкрадання в особливо великому розмірі. Судячи з номеру провадження воно було зареєстровано Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою – детективи НАБУ й у даному випадку не побачили складу злочину.

Суть справи дуже проста. НАК «Нафтогаз України», керівник якої Андрій Коболев уславився своєю зарплатнею та своєю заокеанською мамою, має дочірню компанію – ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Точніше, ця компанія разом з шістьма іншими дочірніми компаніями, двома департаментами й двома управліннями НАК «Нафтогаз України» входить до дивізіону «Інтегрований газовий бізнес», який очолює громадянин Російської Федерації Андрій Фаворов.

Так ось, ця «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» у листопаді-грудні 2018 року продала іншій дочірній компанії НАК «Нафтогаз України» – АТ «Укртрансгаз» – 101 млн. куб.м газу. Але треба ж було такому трапитись: продала не напряму, а через «прокладку» – приватну ТОВ «ЕРУ Трейдинг». При цьому «ЕРУ Трейдинг» отримало газ від державної компанії «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за заниженою ціною, а перепродала державній компанії «Укртрансгаз» за звичайною ціною, «заробивши» шляхом складання кількох папірців (бо торгівля газом, який перебуває в сховищах, – це лише обмін паперами) прибуток у 2,2 млн. доларів США. Одначе й на цьому чудеса не закінчуються: на момент укладання договору купівлі-продажу газом власником ТОВ «ЕРУ Трейдинг» був той самий громадянин Росії Андрій Фаворов, який полишив фірму-«прокладку» лише для того, щоби в грудні 2018 року отримати призначення на посаду директора з інтегрованого газового бізнесу НАК «Нафтогаз України», а в січні 2019 року очолити дивізіон «Газ» цієї компанії та – за сумісництвом – АТ «Укргазвидобування».

Андрій Фаворов – громадянин Російської Федерації та Сполучених Штатів Америки, допущений в Україні до державної таємниці

Спробуймо замислитись: скільки часу потрібно детективу НАБУ, щоби передати до суду матеріали кримінального провадження разом з обвинувальним актом відносно Фаворова та директора ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»? – Цілком достатньо й двох місяців, оскільки встановити слідчим шляхом треба лише долю тих самих 2,2 млн. доларів, які залишились на рахунку ТОВ «ЕРУ Трейдинг» після продажу газу однією державною компанією іншій державній компанії. Власне, тут може бути два варіанти: або ці кошти були переказані на рахунок конвертаційного центру й переведені в готівку, або виведені на рахунок офшорної фірми.

Щоби провести розслідування й передати матеріали справи до суду, детективу НАБУ достатньо провести наступні слідчі дії:

  • Звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до установчих і організаційно-розпорядчих документів ТОВ «ЕРУ Трейдинг», НАК «Нафтогаз України», ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», АТ «Укртрансгаз» ( з тим, щоби отримати докази, що Фаворов виконує організаційно-розпорядчі функції в НАК «Нафтогаз України» й на момент купівлі-продажу газу між двома дочірніми компаніями був керівником та засновником ТОВ «ЕРУ Трейдинг»;
  • Звернутись до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів ТОВ «ЕРУ Трейдинг», які містять банківську таємницю (з метою встановити долю 2,2 млн. доларів, точніше – 59,4 млн.грн., які становлять різницю між вартістю придбання газу та вартістю його продажу);
  • Допитати свідків – співробітників ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», АТ «Укртрансгаз»;
  • Допитати підозрюваного Фаворова та його спільників (керівництво ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг») з врученням письмового повідомлення про підозру;
  • Звернутись до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваним запобіжного заходу;
  • Звернутись до слідчого судді з клопотанням про відсторонення підозрюваних від посад на строк досудового розслідування;
  • Звернутись до слідчого суддя з клопотанням про призначення експертизи з метою встановлення розміру шкоди, завданої злочином;
  • Скласти обвинувальний акт.

А тепер дивимось, що ж НАБУ нарозслідувало впродовж 5 (п’ятьох) місяців. Як і слід було очікувати, замість того, щоби дослідити продаж газу, НАБУ займалось лише випусканням газів, імітуючи бурхливу діяльність. Зокрема в Єдиному державному реєстрі судових рішень немає жодної ухвали слідчого судді по цьому кримінальному провадженню. Тобто, старший детектив першого відділу детективів НАБУ Володимир Вітковський, який розслідує цю надзвичайно складну справу, з жодним клопотанням у суд так і не звернувся. А єдина слідча дія, яку провів Володимир Станіславович, полягає в тому, що він у квітні 2019 року звернувся до НАК «Нафтогаз України» з листом, яким у позапроцесуальний спосіб (тобто, без ухвали слідчого судді про надання тимчасового доступу до документів) попрохав надіслати в НАБУ копії договорів на поставку газу між дочірніми компаніями. І на цьому заспокоївся.

Ще б пак: річ у тім, що Андрій Фаворов є не тільки громадянином Російської Федерації (при проходження паспортного прикордонного контролю за період з 2009 року й до цього дня було зафіксовано наявність у нього двох російських паспортів з №№512736184, 514990881), але й громадянином Сполучених Штатів (щоправда, американських паспортів у нього значно більше – вдалось нарахувати аж 10) та близьким другом голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболева, з яким Фаворов регулярно грає в покер. Саме Коболев і запросив російсько-американського підприємця Фаворова очолити «газовий дивізіон». Втім, і без Коболева у Фаворова достатньо високих покровителів у Києві, де він мешкає вже 10 років – достатньо згадати, що раніше Фаворов працював на посаді комерційного директора компанії ДТЕК, а неофіційним бізнес-партнером Фаворова ЗМІ називають колишнього главу Адміністрації Президента Бориса Ложкіна.

І якби б в НАБУ взялись розслідувати це кримінальне провадження, то зразу ж було б з’ясовано, що керівник і засновник  ТОВ «ЕРУ Трейдинг» Андрій Фаворов мав власний кабінет у НАК «Нафтогаз України» й навіть власну секретарку з числа співробітників НАК «Нафтогаз України» (таку собі Олену Рожкову) з літа 2018 року. При цьому Фаворов, будучи сторонньою особою, за дорученням проводив наради в НАК «Нафтогаз України» і, фактично, керував усією реалізацією газу. Саме Фаворов, ще працюючи на той час у ТОВ «ЕРУ Трейдинг», 12 грудня 2018 року провів в НАК «Нафтогаз України» нараду, у ході якої заборонив пролонгацію договорів з продажу газу, дія яких закінчилась 10 грудня 2018 року, та зажадав укласти нові договори в інтересах ТОВ «ЕРУ Трейдинг». Зрозуміло, що кабінет сторонній особі та можливість давати вказівки й проводити наради Фаворову міг надати тільки Коболев. А вивчати діяльність Коболева в НАБУ не стануть ні за які гроші – нехай Рябошапка не плекає жодних ілюзій.

Втім, недавній скандал з прослуховуванням підлеглими Ситника кабінетів суддів Окружного адміністративного суду Києва засвідчив, що за Фаворова є кому замовити словечко перед НАБУ й без носіїв гучних прізвищ. Зокрема, з оприлюднених розмов можна зробити висновок, що один з суддів ОАСК, Андрій Федорчук, негласно співпрацює з Національним антикорупційним бюро України. При цьому Федорчук – це той самий суддя, який своїм рішенням від 2 лютого 2017 року заборонив Державній податковій службі застосовувати до компанії Фаворова «Енергетичні ресурси України» (ТОВ «ЕРУ Трейдинг» є її «донькою») заходи по примусовому стягненню податкового боргу в сумі 137,7 млн. грн., мотивуючи це тим, що від сплати податків може постраждати господарська діяльність компанії.

Тому Рябошапка даремно думає, що за 10% суми, тобто за 220 тис. доларів, Ситник стане розслідувати розкрадання в НАК «Нафтогаз України» – у НАБУ явно «ходять» значно більші суми. Втім, судячи з тих інтерв’ю, які роздає майбутній генпрокурор, він не тільки немає щонайменшої уяви про діяльність правоохоронних органів, але й не здогадується, чим, взагалі, повинно займатись Національне антикорупційне бюро України. І це правильно, бо, як відомо, великі знанням лише примножують смуток.

Advertisements

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s