У 2002 році історична наука зазнала тяжкої втрати. У Донецьку накладом у півтори тисячі примірників у суперобкладинці та з передмовою голови Донецької обласної державної адміністрації Віктора Януковича вийшла друком книжка, яка могла би стати ілюстрацію до популярного колись у колах істориків КПРС афоризму: «Історія – це політика, обернена назад». Могла би, але не стала, оскільки оминула, попри помітний тираж, увагу наукової громадськості шахтарського міста. У вільний продаж видана державним коштом книга не надходила, а чомусь розійшлася виключно серед співробітників Управління Служби безпеки України в Донецькій області.

Хоча, як сказано в передмові, освяченій факсимільним підписом Віктора Федорович, «це видання стане цікавим не тільки молодим працівникам служби безпеки, але й масовому читачеві, оскільки в ньому зібрані чудові приклади справжнього, дійового патріотизму, вірного служіння державі й народові України». Тому, заповнюючи інформаційну прогалину, перегорнемо сторінки цього раритету, який неможливо побачити на полицях книгарень, та ознайомимося з «чудовими прикладами» вірного служіння.

Продовжувати читання “З Дзержинським у серці: історія Управління Служби безпеки України в Донецькій області” →

6 серпня 2016 року в помпезному будинку №33 по вулиці Володимирській в Києві, зведеному за проектом архітектора Щуко,  було гамірно й метушливо. Ще б пак: до центрального апарату Служби безпеки України надійшла трагічна звістка з Луганська про те, що від рук зловмисників ледь не загинув Ігор Венедиктович Плотницький – керівник Луганської народної республіки, комерційний партнер і просто чудова людина.

Треба сказати, що існування двох молодих, але гордих республік на Сході України, було спричинено давньою конкурентною боротьбою двох спецслужб Російської Федерації – Головного розвідувального управління Міністерства оборони та Федеральної служби безпеки. Після окупації частини українського Донбасу, військова розвідка Росії отримала «на кормлєніє» Донецьку область, а ФСБ – Луганську. У Донецьку швиденько був наведений суто військовий порядок, чітко розподілені грошові потоки та зони відповідальності. У Луганську ж досі панує хаос, якому чекісти все ніяк не можуть дати ладу, точиться боротьба між кількома угрупованнями мародерів і лише постать офіційного керманича ЛНР тов. Плотницького вгамовує апетити різних бандформувань та служить гарантією успішних бізнесових відносин між колегами з СБУ та ФСБ.

Продовжувати читання “Гуманісти з Володимирської” →

Поздоровляю шановних читачів і, насамперед, голову Служби Безпеки України Василя Сергійовича Грицака, з появою нового інтернет-ресурсу – авторської сторінки журналіста Володимира Бойка. Потреба в створенні окремого веб-сайту пов’язана з особливостями інтелекту Василя Сергійовича, якого в школі не навчили гарним манерам і чарівним словам.

Тривалий час Василь Сергійович не потрапляв в поле мого прискіпливого зору аж доки 12 серпня 2016 року його підлеглі не влаштували брудну й примітивну провокацію – коли я їхав по своїх справах у Чехію, за вказівкою СБУ співробітники Держприкордонної служби України без відома польської влади затримали мене на території Республіки Польщі й відправили в Україну. Причому, трапилось це без складання акта вилучення в мене паспорта, без складання протоколу затримання й без будь-яких пояснень, а лише на телефонне прохання якогось правнука Дзержинського з відділу СБУ в Яворівському районі Львівської області.

Продовжувати читання “Новий Інтернет-ресурс – авторська сторінка журналіста Володимира Бойка.” →