Голова Служби безпеки України Василь Грицак отримав холодну голову, гаряче серце та чисті руки ще в далекому 1990 році, коли прийшов працювати водієм в Управління Комітету Державної безпеки Української РСР по Рівненській області. І тому він має уяву, що би трапилось, якби в радянські часи якийсь співробітник – наприклад, обласного управління КДБ – загубив би документи, що містять державну таємницю. А якби б ще й з’ясувалось, що цей співробітник постійно носив з собою матеріли з грифом «таємно», які забороняється виносити з режимних приміщень, працював з цими матеріалами вдома і що це є звичайна практика в установі, то лячно навіть уявити, якими би були наслідки. Принаймні, керівник такої організації, його перший заступник та начальник режимно-секретного відділу були б арештовані в числі перших.

Але щось не чути про арешти серед верхівки Національного антикорупційного бюро України у зв’язку з втратою величезного масиву – 30 Гб інформації – таємних матеріалів. Ба більш того: після того, як я став оприлюднювати секретні документи, що містились на приватній (тобто, не зареєстрованій у режимно-секретному відділі НАБУ) флешці, втраченій НАБУїном, СБУ, яка є спеціальним уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці, обмежилась тим, що надіслала мені листа з проханням передати їм цю флешку «для вжиття відповідних заходів реагування». Які заходи реагування Василь Грицак вважає відповідними цій ситуації – залишається лише здогадуватись.

При цьому слід наголосити, що кричуще порушення в НАБУ режиму секретності – звичайна для цієї установи практика, у чому нескладно переконатись, ознайомившись зі змістом знаменитої флешки.

Ось, наприклад, типове зведення візуального спостереження, яке співробітник відділу візуального спостереження Оперативно-технічного управління НАБУ мав готувати на спеціальному комп’ютері в захищенному приміщенні НАБУ, використовуючи спеціальний флеш-носій, призначений для роботи з документами, що містять гриф «цілком таємно» і зареєстрований у режимно-секретному відділі НАБУ під №317цт. Після підготовки зведення воно мало бути надруковано на спеціальному принтері в одному примірнику, після чого файл на флеш-носії підлягав знищенню з обов’язковим поверненням флешки в режимно-секретний відділ (навіть порожні флешки, на яких раніше зберігались подібні документи, категорично забороняється виносити).

Насправді це зведення, як і сотні інших, співробітник НАБУ писав удома з наміром принести на службу. Але не судилось:  НАБУїн загубив  домашню флешку в ресторані «Солом’янська броварня» –  улюбленому місці відпочинку співробітників НАБУ в робочий час. Тож читаємо зведення:

Таємно

Прим. № ___

Заступнику начальника Другого підрозділу (відділу) детективів

Головного підрозділу детективів

Національного антикорупційного

бюро України

Карєєву О.М.

для Катеринюка В.В.

 З В Е Д Е Н Н Я № 1

візуального спостереження за об’єктом «Лось»

за завданням від 08.06.2016 № 52

 спостереження проводилось:          з 07.00   09 червня 2016 р.

                четвер                            до 14.00   09 червня 2016 р.

 О 07.00 ВС було встановлено за адресою: Одеська обл., с. Фонтанка, вул. Капітана Маринеско, 56 (приватний будинок), за гр. Ліпським Віталієм Володимировичем, 19.03.1977 р.н., псевдонім якому надано «Лось».

О 07.46 об’єкт, за кермом автомобіля «Toyota Land Cruiser» зеленого кольору, д.н.з. 55555 ОТ, виїхав з вказаної адреси та поїхав без спостереження.

О 13.30 спостереження додатково було встановлено за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, 11, Южненська філія адміністрації МП «Южний».

О 13.46 «Лось» вийшов з приміщення адміністрації Южненської філії МП «Южний», тримаючи в руках коричневу шкіряну сумку, розміром, близько, 60х40х20 см, сів пасажиром до автомобіля «Toyota Land Cruiser», зеленого кольору, д.н.з. 55555ОТ, і поїхав в напрямку м. Одеса.

О 14.00 ВС за об’єктом було перервано.

Примітка 1:

прикмети об’єкта «Лось»: чоловік віком 35-40 років, високого зросту, нормальної статури, обличчя овальне, волосся коротке, чорне. Був одягнений: сіро-синій діловий костюм, чорні туфлі. Носить сонцезахисні окуляри.

Примітка 2:

за наявними даними автомобіль «Toyota Land Cruiser», зеленого кольору, д.н.з. 55555ОТ не зареєстрований.

 Заступник Керівника

Оперативно-технічного управління

(з оперативного документування)                                                В.Селезньов

 Надруковано 1 прим.

1 – на адресу

ЗВДТ ст. 4.4.3.

Вик., друк та гриф секретності надав _______________Щ.Є.В.

Арм. №5/ _____, інв. №10480015, фн № 317цт (без збереження файлу)

тел. 77-58

01.07.2016

Виникає цілком логічне запитання – а як так могло трапитись, що в одному документі містяться і оперативний псевдонім об’єкта спостереження («Лось»), і його установочні дані (Ліпський Віталій Володимирович, 19.03.1977 р.н., Одеська обл., с. Фонтанка, вул. Капітана Маринеско, 56)? Відповідь проста: тому що на чолі НАБУ (тобто, на посадах директора, першого заступника й заступників директора) перебувають  люди, які не мають уяви ані про принципи оперативної роботи, ані про дотримання режиму секретності.

Оперативний псевдонім об’єкту спостереження присвоюється з метою додаткового захисту інформації – щоби навіть у разі втрати такого зведення стороннім людям було незрозуміло, що візуальне спостереження здійснювалось за головним інженером морського порту «Південний» Віталієм Ліпським. Саме тому установочні дані об’єкта спостереження повинні зберігатись окремо від оперативних матеріалів, а сам об’єкт має фігурувати в оперативних зведеннях тільки під псевдонімом. При цьому в особливо відповідальних випадках установочним даним присвоюються більш високий ступень державної таємниці – «цілком таємно».

Але голова СБУ не усвідомлює, що організацію, де в зведеннях візуального спостереження зазначають установочні дані об’єкта, треба позбавляти допуску до інформації, що містить державну таємницю. Причому, позбавляти негайно по виявленню такого факту.

Втім, найбільшу цікавість становлять не готові зведення, а довідки – первинні повідомлення «нишпорок», які слугують підставою для підготовки зведення. Ось, наприклад, довідки про стеження за чоловіком «С».

Судячи з того, що псевдонім цьому чоловікові не присвоювався, візуальне спостереження здійснювалось незаконно, без відкриття кримінального провадження та ухвали слідчого судді з дозволом на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. І це не дивно, оскільки об’єкт спостереження – це високопоставлений співробітник НАБУ.

Об’єкт спостереження «С» проживає в м.Бровари по вул. Симона Петлюри (колишня Черняховського) в будинку 11-Г – 15-поверховому жилому комплексі «Оваціо». У понеділок 13 червня 2016 року об’єкт спостереження весь день перебував на службі, тим не менш, біля його будинку чергував екіпаж візуального спостереження.

Д О В І Д К А

13.06.16 з 8.00 до 19.55 з адреси: м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 11-Г гр. «С» не виходив.

 О 19.55 до вищевказаної адреси під’їхав автомобіль «Volkswagen», сірого кольору, д.н.з. АА3333КІ з якого вийшов громадянин «С» та зайшов до себе додому.

 Примітка № 1

В районі вищевказаної адреси перебували наступні автомобілі:

АА 3227 ВЕ «Фольксваген пассат», сірого кольору;

АІ 3085 СК «Фольксваген пассат», сірого кольору;

АЕ 4288 АС «Тойота», чорного кольору;

АА 1607 РС «Тойота», сірого кольору;

АІ 0568 СМ «Шевроле», сірого кольору;

АА 9726 КО «Газель», білого кольору;

АІ 6853 АТ «Таврія», білого кольору;

АІ 3921 ЕН «Шевроле», синього кольору;

АІ 0639 АН «Газель», білого кольору;

АІ 3954 ВО «Газель», синього кольору;

АІ 6523 СІ «Опель», синього кольору.

Автомобіль з державним номерним знаком АА 3333 КІ, яким користується «С» –  це, дійсно, «Фольксваген Пасат» сірого кольору, ось він:

Наступного дня, 14 червня 2016 року, громадянин «С» уїхав з дому до Києві о 8 год. 15 хв., про що повідомив екіпаж, який чергував біля його оселі:

 Д О В І Д К А

 14.06.16 о 7.30 до адреси м. Бровари, вул. Черняховського, буд. 11-Г гр. під’їхав автомобіль «Volkswagen», сірого кольору, д.н.з. АА3333КІ, з якого вийшли двоє невідомих чоловіків та стали очікувати на гр. «С».

О 8.15 з вищевказаної адреси вийшов гр. «С» сів в а/м та поїхав у напрямку м. Києва.

О 22.10 до відомої адреси підїхав «Volkswagen», сірого кольору, д.н.з. АА3333КІ з якого вийшов гр. «С» та зайшов до себе додому.

 Примітка № 1

В районі вищевказаної адреси перебували наступні автомобілі:

АІ 2445 ВО «Фольксваген», сірого кольору

АІ 6464 ЕВ «Шкода», білого кольору;

АІ 8202 АН «Хюндай», жовтого кольору;

АЕ 2747 ЕР «Шкода», сірого кольору;

АА 0826 КЕ «Мерседес – Віто», білого кольору;

АІ 1796 ВР «Шкода», білого кольору;

АА 1607 РС «Тайота», сірого кольору;

АІ 6705 СВ «Форд», синього кольору;

АІ 7284 ЕХ «Нива», фіолетового кольору;

АН 8845 ЕВ «Форд», сірого кольору;

АН 0292 НО «Форд», білого кольору;

АІ 6523 СІ «Опель», синього кольору;

АІ 4808 СЕ «Шкода», сірого кольору;

АІ 8262 ВН «Фольксваген», зеленого кольору;

АІ 7227 АО «Фольксваген», чорного кольору;

АІ 8501 СО «Шкода», сірого кольору;

АІ 5243 АХ «Шкода», сірого кольору;

АІ 1554 ВВ «Тойота», зеленого кольору;

АІ 1911 СХ «Фольксваген», чорного кольору.

А в цей момент інший екіпаж супроводжував цього «С» по Києву. Ось чорновий запис відповідної довідки:

О 7.00 спостереження було встановлено за відомою адресою у м. Бровари, місцем проживання гр. «С».

О 7.40 до.

О 7.55 вище зазначений автомобіль повернувся до адреси.

О 8.04 з адреси вийшов гр. «С» разом з жінкою та дитиною віком 6-7 років,.

О 9.18 а/м «Volkswagen», д.н.з. АА3333КІ, заїхав на територію будинку № 3, по вул. Сурикова у м. Києві.

За адресою Київ, вул. Сурикова, будинок 3, куди громадянин «С» привів «нишпорок», знаходиться місце роботи цих «нишпорок» –  Національне антикорупційне бюро України, де «С» працює.

За кілька хвилин автомобіль виїхав з території НАБУ, але в ньому вже був не «С», а якась жінка – «С» залишився в НАБУ. З чого можна зробити припущення, що автомобіль «Фольксваген Пасат» д.н.з. АА3333КІ – це службовий автомобіль НАБУ, а сам громадянин «С» обіймає дуже високу посаду в цій установі, позаяк користується службовим автотранспортом. Читаймо далі:

О 9.22 з території виїхав вказаний а/м разом з невідомою жінкою, а гр. «С» залишився.

О 9.37 а/м «Volkswagen», сірого кольору, д.н.з. АА3333КІ приїхав на     вул. Антоновича, де заїхав у паркінг ТРЦ «Ocean Plaza», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176.

У НАБУ «С» пробув годину, після чого пересів у інший автомобіль – також «Фольксваген Пасат» сірого кольору, але вже з державним номерним знаком АА3314ІІ.

О 10.24 з вказаної території виїхав а/м «Volkswagen», сірого кольору,  д.н.з. АА3314ІІ, за кермом якого знаходився водій, а на пасажирських сидіннях гр. «С» та гр. «У», та поїхали у напрямку проспекту Повітрофлотського. О 11.08 а/м «Volkswagen», сірого кольору, д.н.з. АА3314ІІ повернувся на територію буд. 3, по вул. Сурикова.

Оскільки оперативникам НАБУ особа громадянина «У» відома, очевидно, він також є співробітником Національного антикорупційного бюро України і його прізвище починається на букву «У». У НАБУ громадянин «С» пробув до вечора – о 20 год. 25 хв. він покинув будинок у Києві по вул. Сурикова, 3 й за годину, о 21 год. 25 хв., добрався додому, про що й було докладно зазначено в проекті довідки:

О 20.25 гр. «С» на  а/м «Volkswagen», д.н.з. АА3333КІ, виїхав з території, проїхав по проспекту Повітрофлотському до проспекту Перемоги, де зупинився біля зупинки громадського транспорту «Центральний палац урочистих подій» у напрямку ст. метро «Політехнічний інститут» та одразу, увімкнувши попереджувальне аварійне освітлення, почав рух «заднім ходом» у напрямку Повітрофлотського шляхопроводу. Заїхавши на шляхопровід  а/м «Volkswagen», д.н.з. АА333 КІ поїхала проспектом Перемоги у бік площі Перемоги.

 О 20.57 а/м «Volkswagen», д.н.з. АА333 КІ виїхала з двору будинку № 27 по вул. Хрещатик, проїхала вулицями Хрещатик, Паркова дорога, проспект Броварський до м Бровари та о 21.25 заїхала до відомої адреси де гр. «С» зайшов до себе додому.

Але найцікавішими є примітки: співробітники відділу візуального спостереження ОТУ НАБУ помітили колег з «7-го флоту» спочатку Національної поліції, а потім – СБУ. Читаємо чернетку довідки далі:

 Примітка № 1

О 8.30  біля приміщення будівлі по вул. Сурикова буд. 3 були помічені автомобілі: «Daewoo», зеленого кольору, д.н.з. АА2754КВ та «SsangYong», чорного кольору, д.н.з. АА9675СМ, на яких пересувались працівники Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, до функціональних обов’язків яких входить проведення візуального спостереження. Вказані автомобілі проїхали вулицями Сурикова, Богданівська, Митрополита Липківського, Стадіонна, після чого залишили місце проведення заходів.

 Примітка № 2

О 12.30 на перехресті вулиць Сурикова та Богданівська був помічений автомобіль «Daewoo», зеленого кольору, д.н.з. АІ0930АК, в якому знаходились двоє невідомих чоловіків, які розглядали оточуючих громадян та транспорт.

 О 13.30 до вище вказаного автомобіля підійшла невідома жінка, яка через бокове скло взяла сумку, чорного кольору, розміром 30*30*20 (для зберігання фото-, відео камер). Переговоривши на протязі 10 хвилин вище вказаний автомобіль поїхав, а на його місце заїхав інший автомобіль «Daewoo», сірого кольору, д.н.з. АІ9071ВО, куди вище вказана жінка поклала сумку та сіла на переднє пасажирське сидіння.

О 14.20 з вище вказаного автомобіля вийшов невідомий чоловік, тримаючи в руках чорну сумку, розміром 30*30*20, прийшов на вул. Богданівська, де підійшов до автомобіля «Daewoo», зеленого кольору, д.н.з. АА1783ВА, поклав вище вказану сумку та повернувся до автомобіля «Daewoo», сірого кольору, д.н. АІ9071ВО.

 О 14.30 автомобіля «Daewoo», зеленого кольору, д.н. АА1783ВА переїхав на вул. Богданівська та зупинилась біля буд. 24 у бік вул. Сурикова.

 До 16.30 з вище вказаних автомобілів кожні 15-20 хвилин виходили невідомі особи, які розглядали оточуючих громадян та транспорт.

 О 16.45 автомобіль «Daewoo», сірого кольору, д.н. АІ9071ВО та автомобіль «Daewoo», зеленого кольору, д.н. АА1783ВА почали рух у напрямку проспекту Повітрофлотського та приїхали на перехрестя вул. Глибочицька та вул. Соляна, де з вище вказаних автомобілів вийшли три чоловіка та жінка та пішли.

 О 17.15 автомобіль «Daewoo», зеленого кольору, д.н.з. АА0966ВХ (на якому попередньо був встановлений д.н.з. АА1783ВА) заїхав на територію за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 48.

 Довідково:

1. За наявними даними державні номерні знаки АІ0930АК, АІ9071ВО, АА1783ВА не зареєстровані за жодним транспортним засобом.
2. Вказані автомобілі у своїй службовій діяльності використовують працівники Департаменту оперативного документування Служби безпеки України.

Виникає цілком резонне запитання до колишнього водія Управління Комітету Державної безпеки Української РСР по Рівненській області – за яким дияволом СБУ тримає в своєму штаті «наружників», яких елементарно розшифровують оперативники НАБУ? Невже голова СБУ Грицак не усвідомлює, що розшифровка – це надзвичайна подія, яка свідчить про повну професійну непридатність його «топтунів»?  З 12 год. 30 хв. до 17 год. 15 хв. співробітники НАБУ спостерігали за роботою СБУ-шників і ті цього не тільки не помітили, але й привели «хвіст» у «кукушку» – на конспіративну базу екіпажів візуального спостереження Департаменту оперативного документування СБУ по вулиці Глибочицькій, 48 у Києві!

М-да, професіонали: ані вкрасти, ані посторожити. Тож чи варто дивуватись тому, що Служба безпеки України не здатна забезпечити дотримання керівництвом НАБУ режиму секретності, а флешки з документами, що мають гриф «таємно», потрапляють до журналістів?

Втім, наша розповідь буде неповною, якщо ми не розкажемо шановним читачам, за ким і з якою метою слідкували співробітники відділу візуального спостереження Оперативно-технічного управління НАБУ. Громадянин «С» – це директор НАБУ Ситник Артем Сергійович, який проживає в м.Бровари, по вулиці Симона Петлюри (колишня Черняховського), в будинку 11-Г, в квартирі №33. 

Відповідно, громадянин «У» – це перший заступник Ситника Гізо Углава.

Візуальне спостереження коштом українських платників податків за цими високими достойниками здійснювалось у зв’язку з тим, що в Генеральній прокуратурі України відносно Ситника розслідувалось кілька кримінальних проваджень, зокрема – кримінальне провадження №42016000000000930, зареєстроване 4 квітня 2016 року за ознаками частини 1 статті 14 і частини 4 статті 368 Кримінального кодексу України у зв’язку з вимаганням Ситником 1 млн. доларів США з військового прокурора сил АТО Костянтина Кулика.

У ході досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні щодо Ситника Службою безпеки України здійснювались санкціоновані судом негласні слідчі (розшукові) дії, зокрема фіксувались його позаслужбові контакти як з представниками іноземних спецслужб, так і з соратниками по кримінальному бізнесу. Але оскільки генеральний прокурор Луценко, довідавшись про це кримінальне провадження, попередив Ситника, останній за бюджетні гроші, маючи в підпорядкуванні Оперативно-технічне управління НАБУ, влаштував контрспостереження й, зі свого боку, відслідковував оперативників СБУ, які намагались зафіксувати отримання Ситником хабарів.

Втім, враховуючи інтелектуальний і професійних рівень голови Служби безпеки України, нічого дивного в цій історії немає.